Спільний проект Корреспондента і ДТЕК, покликаний розкрити інвестиційну привабливість кожного регіону України.
Хто і чому ріс - що показав Чемпіонат. При підведенні підсумків Чемпіонату з інвестицій, з'ясувалося, що за підсумками 2018 роки 8 регіонів показали темпи зростання економіки в півтора рази вищі, ніж в середньому по країні, які становив 3,3%: Київська область - 6,5%; Вінницька - 6,4%; Житомирська - 6,1%; Івано-Франківська - 5,8%; Кіровоградська - 5,8%; Полтавська - 5,8%; Черкаська - 5,7%; Львівська - 5,4%.
Причини таких результатів - привабливість регіону для інвесторів з огляду на його зручного розташування і активність місцевих властей по стимулюванню інвестицій.
Вибирайте область на карті і вивчайте рейтинг
Хто і чому ріс - що показав Чемпіонат. При підведенні підсумків Чемпіонату з інвестицій, з'ясувалося, що за підсумками 2018 роки 8 регіонів показали темпи зростання економіки в півтора рази вищі, ніж в середньому по країні, які становив 3,3%: Київська область - 6,5%; Вінницька - 6,4%; Житомирська - 6,1%; Івано-Франківська - 5,8%; Кіровоградська - 5,8%; Полтавська - 5,8%; Черкаська - 5,7%; Львівська - 5,4%.
Причини таких результатів - привабливість регіону для інвесторів з огляду на його зручного розташування і активність місцевих властей по стимулюванню інвестицій.
Вибирайте область на карті і вивчайте рейтинг
Площа: 848 кв. км
Населення: 2953 тис. чол.
|
експорт
млн 10248,2 |
Площа: 26,5 тис. кв. км
Населення: 1560 тис. чол.
|
експорт
млн 1429,3 |
Площа: 20,2 тис. кв. км
Населення: 1048 тис. чол.
|
експорт
млн 720 |
Площа: 26,7 тис. кв. км
Населення: 2196 тис. чол.
|
експорт
млн 202,9 |
Площа: 31,9 тис. кв. км
Населення: 3207 тис. чол.
|
експорт
млн 7722,6 |
Площа: 26,5 тис. кв. км
Населення: 4210 тис. чол.
|
експорт
млн 4845,4 |
Площа: 20,2 тис. кв. км
Населення: 1048 тис. чол.
|
експорт
млн 661,9 |
Площа: 12,8 тис. кв. км
Населення: 1257 тис. чол.
|
експорт
млн 1659 |
Площа: 27,2 тис. кв. км
Населення: 1722 тис. чол.
|
експорт
млн 3377,2 |
Площа: 13,9 тис. кв. км
Населення: 1371 тис. чол.
|
експорт
млн 871,4 |
Площа: 28,1 тис. кв. км
Населення: 1762 тис. чол.
|
експорт
млн 1856,3 |
Площа: 24,6 тис. кв. км
Населення: 946 тис. чол.
|
експорт
млн 521,8 |
Площа: 21,8 тис. кв. км
Населення: 2522 тис. чол.
|
експорт
млн 1895,6 |
Площа: 24,6 тис. кв. км
Населення: 1131 тис. чол.
|
експорт
млн 2112,6 |
Площа: 33,3 тис. кв. км
Населення: 2381 тис. чол.
|
експорт
млн 1668,3 |
Площа: 28,8 тис. кв. км
Населення: 1402 тис. чол.
|
експорт
млн 1905,9 |
Площа: 20,1 тис. кв. км
Населення: 1157 тис. чол.
|
експорт
млн 410,9 |
Площа: 23,8 тис. кв. км
Населення: 1078 тис. чол.
|
експорт
млн 802,1 |
Площа: 13,8 тис. кв. км
Населення: 1052 тис. чол.
|
експорт
млн 452,5 |
Площа: 31,4 тис. кв. км
Населення: 2656 тис. чол.
|
експорт
млн 1279 |
Площа: 28,5 тис. кв. км
Населення: 1040 тис. чол.
|
експорт
млн 269,9 |
Площа: 20,7 тис. кв. км
Населення: 1 261 тис. чол.
|
експорт
млн 638,2 |
Площа: 20,9 тис. кв. км
Населення: 1206 тис. чол.
|
експорт
млн 785,6 |
Площа: 8,1 тис. кв. км
Населення: 904 тис. чол.
|
експорт
млн 200,1 |
Площа: 31,9 тис. кв. км
Населення: 1007 тис. чол.
|
експорт
млн 755 |
г. Київ
|
61,6 тис. грн на душу |
Київська
|
23,2 тис. грн на душу |
Дніпропетровська
|
18,7 тис. грн на душу |
Полтавська
|
13,3 тис. грн на душу |
Львівська
|
11,6 тис. грн на душу |
Вінницька
|
11,3 тис. грн на душу |
Одеська
|
10 тис. грн на душу |
Черкаська
|
9,2 тис. грн на душу |
Запорізька
|
9,2 тис. грн на душу |
Миколаївська
|
8,9 тис. грн на душу |
Чернігівська
|
8,9 тис. грн на душу |
Хмельницька
|
8,9 тис. грн на душу |
Харківська
|
8,8 тис. грн на душу |
Херсонська
|
8,5 тис. грн на душу |
Волинська
|
8,4 тис. грн на душу |
Тернопільська
|
8 тис. грн на душу |
Кіровоградська
|
7,6 тис. грн на душу |
Житомирська
|
7,1 тис. грн на душу |
Сумська
|
7,1 тис. грн на душу |
Івано-Франківська
|
6,8 тис. грн на душу |
Луганська
|
6,5 тис. грн на душу |
Ровенська
|
6,2 тис. грн на душу |
Закарпатська
|
6 тис. грн на душу |
Черновецька
|
4,1 тис. грн на душу |
Донецька
|
1,5 тис. грн на душу |
г. Київ
|
10248,2 млн дол. |
Дніпропетровська
|
7722,6 млн дол. |
Донецька
|
4845,4 млн дол. |
Запорізька
|
3377,2млн дол. |
Миколаївська
|
2112,6 млн дол. |
Полтавська
|
1905,9 млн дол. |
Львівська
|
1895,6 млн дол. |
Київська
|
1856,3 млн дол. |
Одеська
|
1668,3млн дол. |
Закарпатська
|
1659 млн дол. |
Вінницька
|
1429,3 млн дол. |
Харківська
|
1279млн дол. |
Івано-Франківська
|
871,4млн дол. |
Сумська
|
802,1 млн дол. |
Черкаська
|
785,6млн дол. |
Чернігівська
|
755 млн дол. |
Волинська
|
720млн дол. |
Хмельницька
|
638,2 млн дол. |
Кіровоградська
|
521,8 млн дол. |
Тернопільська
|
452,5 млн дол. |
Ровенська
|
410,9 млн дол. |
Херсонська
|
269,9млн дол. |
Луганська
|
202,9млн дол. |
Черновецька
|
200,1млн дол. |
г. Київ
|
15095 грн/міс. |
Донецька
|
11 089 грн/міс. |
Київська
|
10 272 грн/міс. |
Дніпропетровська
|
10 107 грн/міс. |
Запорізька
|
9922грн/міс. |
Полтавська
|
9297 грн/міс. |
Миколаївська
|
9233 грн/міс. |
Львівська
|
8715 грн/міс. |
Одеська
|
8648грн/міс. |
Вінницька
|
8621 грн/міс. |
Закарпатська
|
8621 грн/міс. |
Харківська
|
8563грн/міс. |
Ровенська
|
8349 грн/міс. |
Івано-Франківська
|
8292грн/міс. |
Черкаська
|
8280грн/міс. |
Луганська
|
8058грн/міс. |
Хмельницька
|
8049 грн/міс. |
Волинська
|
8007грн/міс. |
Сумська
|
7978 грн/міс. |
Житомирська
|
7924грн/міс. |
Кіровоградська
|
7764 грн/міс. |
Чернігівська
|
7716 грн/міс. |
Тернопільська
|
7663 грн/міс. |
Херсонська
|
7583грн/міс. |
Черновецька
|
7420грн/міс. |
г. Київ
|
Київська
|
Полтавська
|
Вінницька
|
Дніпропетровська
|
Львівська
|
Черкаська
|
Житомирська
|
Івано-Франківська
|
Кіровоградська
|
Миколаївська
|
Закарпатська
|
Запорізька
|
Донецька
|
Волинська
|
Чернігівська
|
Сумська
|
Черновецька
|
Харківська
|
Одеська
|
Тернопільська
|
Хмельницька
|
Ровенська
|
Луганська
|
Херсонська
|
г. Київ
|
Київська
|
Полтавська
|
Вінницька
|
Дніпропетровська
|
Львівська
|
Черкаська
|
Житомирська
|
Івано-Франківська
|
Кіровоградська
|
Миколаївська
|
Закарпатська
|
Запорізька
|
Донецька
|
Волинська
|
Чернігівська
|
Сумська
|
Черновецька
|
Харківська
|
Одеська
|
Тернопільська
|
Хмельницька
|
Ровенська
|
Луганська
|
Херсонська
|
г. Київ
|
245 542 тис. грн |
Полтавська
|
112 410 тис. грн |
Дніпропетровська
|
99 565,4 тис. грн |
Київська
|
95 878,8 тис. грн |
Запорізька
|
76 736,8тис. грн |
Харківська
|
70 739,8 тис. грн |
Одеська
|
63 265,3тис. грн |
Черкаська
|
63099,7тис. грн |
Миколаївська
|
63031,5 тис. грн |
Вінницька
|
62 120,6 тис. грн |
Львівська
|
61 364,9 тис. грн |
Кіровоградська
|
58 383,6 тис. грн |
Чернігівська
|
57 516,3 тис. грн |
Сумська
|
53 424,3 тис. грн |
Житомирська
|
52 771тис. грн |
Волинська
|
51 636,6тис. грн |
Хмельницька
|
50 515 тис. грн |
Івано-Франківська
|
48 998,1тис. грн |
Херсонська
|
45 805,2тис. грн |
Ровенська
|
42 290,2 тис. грн |
Донецька
|
39 765,7 тис. грн |
Тернопільська
|
39 364,9 тис. грн |
Закарпатська
|
35 809,5 тис. грн |
Черновецька
|
32 926,9тис. грн |
Луганська
|
14 021,8тис. грн |
Київська
|
6,5 % |
Вінницька
|
6,4 % |
Житомирська
|
6,1% |
Полтавська
|
5,8 % |
Івано-Франківська
|
5,8% |
Кіровоградська
|
5,8 % |
Черкаська
|
5,7% |
Львівська
|
5,4 % |
Закарпатська
|
4,7 % |
Черновецька
|
4,5% |
Чернігівська
|
4,2 % |
Миколаївська
|
4,1 % |
Сумська
|
3,9 % |
Волинська
|
3,3 % |
г. Київ
|
2,9 % |
Дніпропетровська
|
2,5% |
Тернопільська
|
2 % |
Запорізька
|
1,9% |
Харківська
|
1,8 % |
Хмельницька
|
1,2 % |
Луганська
|
1% |
Донецька
|
0,9% |
Одеська
|
0,9% |
Ровенська
|
0,6 % |
Херсонська
|
0,6% |
г. Київ
|
Київська
|
Полтавська
|
Вінницька
|
Дніпропетровська
|
Львівська
|
Черкаська
|
Житомирська
|
Івано-Франківська
|
Кіровоградська
|
Миколаївська
|
Закарпатська
|
Запорізька
|
Донецька
|
Волинська
|
Чернігівська
|
Сумська
|
Черновецька
|
Харківська
|
Одеська
|
Тернопільська
|
Хмельницька
|
Ровенська
|
Луганська
|
Херсонська
|
61,6
|
23,2
|
18,7
|
13,3
|
11,6
|
11,3
|
10
|
9,2
|
9,2
|
8,9
|
8,9
|
8,9
|
8,8
|
8,5
|
8,4
|
8
|
7,6
|
7,1
|
7,1
|
6,8
|
6,5
|
6,2
|
6
|
4,1
|
1,5
|
10248,2
|
7722,6
|
4845,4
|
3377,2
|
2112,6
|
1905,9
|
1895,6
|
1856,3
|
1668,3
|
1659
|
1429,3
|
1279
|
871,4
|
802,1
|
785,6
|
755
|
720
|
661,9
|
638,2
|
521,8
|
452,5
|
410,9
|
269,9
|
202,9
|
200,1
|
15 095
|
11 089
|
10 272
|
10 107
|
9922
|
9297
|
9233
|
8715
|
8648
|
8621
|
8621
|
8563
|
8349
|
8292
|
8280
|
8058
|
8049
|
8007
|
7978
|
7924
|
7764
|
7716
|
7663
|
7583
|
7420
|
245 542
|
112 410
|
99 565,4
|
95 878,8
|
76 736,8
|
70 739,8
|
63 265,3
|
63 099,7
|
63 031,5
|
62 120,6
|
61 364,9
|
58 383,6
|
57 516,3
|
53 424,3
|
52 771
|
51 636,6
|
50 515
|
48 998,1
|
45 805,2
|
42 290,2
|
39 765,7
|
39 364,9
|
35 809,5
|
32 926,9
|
14 021,8
|
6,5
|
6,4
|
6,1
|
5,8
|
5,8
|
5,8
|
5,7
|
5,4
|
4,7
|
4,5
|
4,2
|
4,1
|
3,9
|
3,3
|
2,9
|
2,5
|
2
|
1,9
|
1,8
|
1,2
|
1
|
0,9
|
0,9
|
0,6
|
0,6
|
перетин найбільших міжнародних трас, великий залізничний вузол, річковий порт, два міжнародні аеропорти – ім. Сікорського (в Києві) та Бориспіль
регіон має два міжнародні аеропорти – Жуляни та Бориспіль, великий залізничний вузол, шосейне сполучення з усіма великими містами країни
найближчі міжнародні аеропорти – Бориспіль і Харків. Шосейне та залізничне сполучення з Харковом і Києвом
регіон має власний міжнародний аеропорт у Вінниці, а також шосейні та залізничні сполучення з ключовими регіонами країни
міжнародний аеропорт у Дніпрі, великі залізничні вузли
регіон має власний міжнародний аеропорт у Львові, є шосейне сполучення з пунктами прикордонного переходу (Польща), а також шосейне та залізничне сполучення з великими містами країни
регіон не має власного аеропорту, найближчі міжнародні аеропорти – в Дніпрі та Києві
регіон не має власного аеропорту, найближчі міжнародні аеропорти - в Києві, є шосейні повідомлення з пунктом прикордонного переходу Виступовичі і хороше транспортне сполучення з Києвом і Львовом.
регіон має власний аеропорт в Івано-Франківську, а також хороше шосейне та залізничне сполучення з сусідніми областями
регіон не має власного аеропорту, найближчий міжнародний аеропорт - в Дніпрі.
в Миколаєві є морський порт, хороші шосейні та залізничні сполучення з великими містами країни
регіон має власний аеропорт в Ужгороді, але він майже не функціонує, найближчий міжнародний аеропорт – Львів, є шосейні сполучення з пунктами прикордонного переходу, а також шосейні та залізничні сполучення зі Львовом та іншими великими містами західної частини України
міжнародний аеропорт у Запоріжжі, морський порт у Бердянську, шосейні та залізничні сполучення з великими містами
найближчі аеропорти – в Дніпрі та Харкові. Морський порт у Маріуполі. Розгалужена мережа шосейних і залізничних доріг
регіон не має власного аеропорту, найближчий міжнародний аеропорт - Львів, є шосейне сполучення з пунктами прикордонних переходів Ягодин, Устилуг, Доманово, Пулемець.
регіон не має власного аеропорту, найближчий міжнародний аеропорт - «Бориспіль» під Києвом, є шосейне сполучення з пунктами прикордонного переходу Нові Яриловичі, Славутич, Сеньківка, Грем'яч.
регіон межує з РФ, він не має власного аеропорту, найближчий міжнародний аеропорт – Харків, є шосейні і залізничні сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою
регіон має власний міжнародний аеропорт у Чернівцях, гарне шосейне та залізничне сполучення з центральним і сусідніми регіонами країни
міжнародний аеропорт у Харкові, найбільший залізничний вузол, шосейне сполучення з великими містами
регіон має міжнародний аеропорт в Одесі, морські порти в Одесі та в Южному, а також розвинену мережу залізничних і шосейних доріг
є аеропорт у Тернополі, однак він майже не функціонує, найближчий міжнародний аеропорт – Львів. Шосейне і залізничне сполучення з великими містами західної частини України
регіон має власний аеропорт в Хмельницькому, але він не функціонує, найближчий міжнародний аеропорт - у Вінниці.
найближчий міжнародний аеропорт – у Львові, є шосейні сполучення з пунктом прикордонного переходу Городище, а також великими містами країни
найближчий аеропорт у Харкові. Регіон має розгалужену мережу шосейних і залізничних доріг
регіон має власний міжнародний аеропорт, морський порт, а також шосейні та залізничні сполучення з великими містами
Вінницька область – на другому місці після Київської за темпами економічного зростання. За 2018 рік її внутрішній валовий продукт зріс на 6,4 %. Найбільшими темпами розвивалися харчова й тютюнова промисловість, деревообробна й паперово-целюлозна промисловість, а також енергогенерація. Вінницький регіон має розвинене приладобудування та машинобудування, легку промисловість, аграрний сектор і переробку сільгосппродукції.
У регіоні власний міжнародний аеропорт у Вінниці, але його пасажиропотік за 2018 рік досяг лише 61 тис. чол. Гарне шосейне та залізничне сполучення з великими містами країни.
Одне з найбільших у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями – Balrinek Invest, виробник тришарової паркетної дошки, воно належить польській Barlinek Group.
З 2017 року у Вінницькій області почали працювати завод холодильного обладнання компанії UBC Group, молокопереробний завод Villa Milk, а також завод із виробництва сонячних панелей групи компаній Kness. Крім того, з початку 2019 року введено в експлуатацію три сонячні електростанції потужністю 1,35, 4,9 і 9,5 МВт.
Обсяг експорту на душу населення в області на 18 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 14 % нижчий за середній по країні, а рівень зарплати в області на 20 % нижчий за середньоукраїнський.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить у 2019 році 0 грн на душу населення.
В інвестиційному паспорті Вінницькій області зазначено, що регіон потенційно цікавий для інвесторів, готових вкладати гроші в харчову, легку, деревообробну та хімічну промисловість, у машинобудування та енергетику.
Причому саме «зелена» енергетика – одна з найбільш швидкозростаючих сфер. На території Вінницької області вже розташовано близько 30 сонячних електростанцій і понад 25 малих гідроелектростанцій. А до 2022 року в регіоні з’явиться ще 14 СЕС.
Керівник Вінницької ОДА Валерій Коровій у травні 2019 року заявив, що керівництво області докладає максимум зусиль для залучення інвесторів і стимулювання бізнес-активності. За його словами, інвестиції в Вінницьку область 2018 року становили понад 20 млрд грн, 60 % з яких було направлено в аграрний сектор і переробку сільгосппродукції.
Одна з найбільш недооцінених інвесторами областей України - Волинська, вона розташована на північному заході країни і межує з Білоруссю та Польщею. Найбільше підприємство з іноземними інвестиціями в області - розташований в Луцьку підшипниковий завод міжнародної корпорації SKF - світового лідера з виробництва підшипників.
За останні два з половиною роки в регіоні стартували досить великі підприємства, які ведуть бізнес в агросекторі та альтернативній енергетиці: завод з виробництва біоетанолу "Біо ПЕК", елеваторний комплекс «П'ятидні».
Обсяг експорту на душу населення в області приблизно в півтора рази нижче середнього по країні показника. Валовий регіональний продукт на душу населення також нижче середнього по країні - майже на 40%. Рівень середньої зарплати також нижче середньоукраїнського показника. У поєднанні з тим, що буквально за сотню кілометрів від обласного центру є високооплачувані робочі місця в сусідній Польщі, це свідчить про високий рівень неформальної зайнятості в регіоні.
Обласна влада слабо використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон - він становить в 2019 році всього 0,95 грн в розрахунку на душу населення.
До 1 серпня 2019 року Волинська ОДА планувала завершити формування інвестиційного паспорту області, який готували близько двох років. Однак до початку серпня лише приблизно половина з 51 ОТГ області подали свої довідки про свої території. На жовтень 2019 року заплановано другий Міжнародний інвестиційний форум на Волині - можливо, до цього моменту інвестиційний паспорт регіону буде сформований.
Найбільший потенціал в області є для агробізнесу, деревообробки, а також для складальних виробництв, орієнтованих на ринок ЄС. А нинішні слабкі стартові показники регіону - це скоріше можливість займати порожні ніші, ніж проблема.
Луганська область завжди залишалася на других ролях за рівнем економічного розвитку після Донецької. Хоча б тому, що Донецька мала сильніші ресурсний та промисловий потенціали. В результаті окупації частини території Луганської області економіка регіону серйозно постраждала, однак уже поступово почала відновлюватися. Економічне зростання регіону за 2018 рік становило 1 %, а сума прямих іноземних інвестицій, отриманих областю за всю історію інвестування, до 1 квітня 2019 року сягнула 438 млн дол. Регіон активно експортує продукцію легкої, хімічної, харчової промисловості та продукцію сільського господарства, будівельні матеріали. В області функціонує понад 480 промислових підприємств.
Область з’єднана з сусідніми досить густою мережею шосейних і залізничних доріг. Найближчий аеропорт – у Харкові, п’ятий за пасажиропотоком у країні.
Серед підприємств, які з’явилися в області останніми роками, – асфальтобетонний завод у Сєвєрдонецьку, а також реконструйований цегельний завод «Літос».
Обсяг експорту на душу населення в області приблизно вдесятеро нижче за середній по Україні показник, валовий регіональний продукт на душу населення на 81 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 25 % нижчий від середньоукраїнського. Ці показники – прямий наслідок військових дій та окупації частини регіону.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
Луганська область має інвестиційний паспорт, датований 2018 роком. Згідно з цим документом, найпривабливішими для інвестицій галузями регіону є видобуток корисних копалин, хімічна промисловість, деревообробка, машинобудування, енергогенерація, харчова промисловість.
Як повідомив Кореспонденту директор департаменту міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх відносин Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Денис Денищенко, в області також діють програми технічної допомоги спільно з USAID. Їх мета – надання грантів малому та середньому бізнесу. Крім того, діє регіональна програма підтримки розвитку малого та середнього підприємництва на 2018-2020 роки.
Дніпропетровська область – глибоко індустріальний регіон, але з добре розвиненим аграрним сектором. Ключові галузі – металургія, видобуток вугілля, залізної та марганцевої руди, машинобудування (у тому числі оборонна й космічна промисловість). Наприклад, КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля, розташоване в Дніпрі, – всесвітньо відомий розробник ракетоносіїв. «Павлоградвугілля» (ДТЕК) – флагман вугільної промисловості України, за 14 років роботи збільшив видобуток вугілля вдвічі. У 2018 році «Павлоградвугілля» забезпечив майже половину обсягу всього видобутого вугілля в Україні, а вугілля сьогодні – основа енергонезалежності країни. Дніпропетровський регіон один із найурбанізованіших – чисельність населення міст Кривий Ріг, Павлоград, Кам’янське, Марганець, Нікополь перевищує таку багатьох обласних центрів.
Дніпропетровська область не має сухопутних кордонів з іншими країнами, але при цьому регіон є одним із лідерів вантажоперевезень як автомобільним, так і залізничним транспортом. У Дніпрі є міжнародний аеропорт, його пасажиропотік за 2018 рік досяг 299 тис. чол. (Бориспіль – 12,6 млн чол., Одеса – 1,6 млн чол., Львів – 1,45 млн чол.).
Найбільше підприємство з іноземними інвестиціями області – «АрселорМіталл Кривий Ріг», воно належить компанії ArcelorMittal, лідеру світової металургії.
За останні два з половиною роки в регіоні почав роботу асфальтобетонний завод Marini Top Tower, Нікопольська СЕС потужністю 246 МВт, також планується запустити проект будівництва індустріального парку «Павлоград» площею 250 Га (ДТЕК). За його допомогою місцева влада хоче залучити в область 370 млн дол. інвестицій.
Обсяг експорту на душу населення в області більш ніж удвічі перевищує середній по країні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення майже в 1,4 рази вище середнього по країні, а рівень зарплати близько середньоукраїнського.
При цьому обласна влада неактивно використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон – 2019 року він становить всього лише 0,31 грн у розрахунку на душу населення.
У жовтні 2018 року Дніпропетровська обласна рада оприлюднила оновлений інвестиційний паспорт регіону. Голова обласної ради Гліб Пригунов заявив, що документ відображає реальну економічну картину в регіоні, а також пообіцяв, що дані в ньому щорічно оновлюватимуться.
Найбільший потенціал в області залишається для розвитку важкої промисловості – електроенергетики, видобутку вугілля, руд, для металургії, машинобудування, хімічної промисловості. Більшість існуючих великих підприємств потребують додаткових інвестицій та модернізації – їх власники займаються цим досить активно. Приміром, компанія ДТЕК інвестувала 21 млрд грн у «Павлоградвугілля» з моменту його приватизації, що збільшило видобуток антрациту вдвічі – з 10 до 20 млн тонн на рік. Також регіон привабливий для АПК й альтернативної енергетики. Наприклад, корпорація ДТЕК розпочала будівництво Покровської СЕС, яка буде найпотужнішою в Україні.
Та крім розвитку важкої промисловості Дніпропетровська область має колосальний потенціал для розвитку бізнесів, орієнтованих на потреби населення, бо є велика кількість платоспроможних споживачів. Наприклад, йдеться про такі бізнеси, як виробництво продовольчих товарів, побутової хімії, одягу, взуття, меблів, предметів побуту, а також надання різноманітних транспортних і побутових послуг, громадське харчування.
Після того як Україна в 2014-15 роках у результаті окупації втратила контроль над понад 30 % території Донецької області, це відчутно позначилося на розвитку регіону. За підсумками 2018 року, наприклад, економічне зростання області становило всього 0,9 %. Проте, зусиллями Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, у регіон приходять серйозні інвестиції. Станом на 1 квітня 2019 року, сукупний обсяг капіталовкладень у регіон сягнув 1,2 млрд дол. При цьому близько 58 % інвестицій сконцентровано в промисловості. Крім того, в регіоні експлуатується понад 350 родовищ корисних копалин. У Маріуполі є морський порт, який входить у четвірку провідних портів України. Основний експортний потенціал регіону – два металургійні комбінати в Маріуполі, а також агросектор.
У числі найбільших компаній регіону з іноземними інвестиціями «КНАУФ Гіпс Донбас», виробник гіпсокартонних плит і сухих будівельних сумішей, що належить німецькій корпорації Knauf.
Серед підприємств, які з’явилися в області останніми роками, насіннєвий завод HarvEst, біогазовий завод в Волновасі. Крім цього, підприємства області витрачають чималі кошти на свою модернізацію. Наприклад, держпідприємство «Артемсіль» у 2016-2018 роках витратило на запуск нових виробничих потужностей 51 млн грн, а металургійний комбінат «Азовсталь» у 2020 році завершить реконструкцію системи газоочистки вартістю 119 млн грн.
Обсяг експорту на душу населення в області на 4 % вище за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 45 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 3 % перевищує середньоукраїнський.
Обласна влада слабо використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0,05 грн на душу населення.
Важливо, що економіка регіону отримує підтримку від різних міжнародних донорів. Як розповів Кореспонденту керівник апарату Донецької ОДА Олег Свинаренко, ще в 2017 році адміністрація спільно з ПРООН розробила карту соціально-економічного розвитку області, яка налічує 7800 проектів на загальну суму 10 млн дол. У 2019 USAID почало видавати гранти малим і середнім компаніям на розвиток їх бізнесу.
Найпривабливіші для капіталовкладень галузі Донецької області – видобувна промисловість, металургія, виробництво коксу й нафтопереробка, енергетика та виробництво харчової продукції.
Житомирська область - в трійці лідерів економічного зростання в 2018 році. Валовий внутрішній продукт цього регіону виріс на 6,1%. Найбільші досягнення області - це обсяг освоєних капітальних інвестицій, позитивна динаміка розвитку сільського господарства і торгівлі. Крім того, Житомирщина може похвалитися одним з найнижчих показників заборгованості із зарплати на одного штатного працівника.
Житомирську область зі сходу на захід перетинає траса М-06 «Київ-Чоп», яка є головним транспортним коридором, що зв'язує Україну і країни Європейського союзу.
Найбільше в області підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство Greif Flexibles Ukraine (Ця інформація базується на базі заводу «Хімволокно»), яке займається виробництвом м'яких пакувальних матеріалів і входить до складу американської корпорації Greif.
З 2017 року Житомирській області почав працювати завод з доопрацювання насіння Bayer, дві виробничих лінії «Української холдингової лісопильної компанії» і гідроелектростанція на р.Случ.
Обсяг експорту на душу населення в області більш ніж на 50% нижче середнього по Україні показника. Валовий регіональний продукт на душу населення на 27% не дотягує до середнього по країні, так само як і рівень зарплати в області на 27% нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада дуже слабо використовують бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон - він становить в 2019 році всього 0,06 грн. на душу населення.
У Житомирській області в 2018 році був підготовлений інвестиційний паспорт - вельми виразний і детальний. Єдина об'єднана територіальна громада області, яка презентувала власний паспорт ще рік тому - це Глибочицька ОТГ. Екс-голова Житомирської ОДА Ігор Гундич (звільнений 24 червня 2019 року) не раз заявляв, що область відкрита для інвесторів. З 8 серпня облгоадміністрацію очолює Віталій Бунечко. На жовтень заплановано Форум регіонів України та Білорусі, в роботі якого візьмуть участь президенти обох країн. Форум, як очікується, дасть поштовх розвитку економіки області.
Закарпаття – один із найцікавіших із точки зору експортного потенціалу регіонів України. Обсяг експорту Закарпатської області за 2018 рік досяг майже 1,7 млрд дол., що вдвічі більше, ніж у сусідній Івано-Франківській, і лише на 12 % менше, ніж у Львівській області.
Продукція підприємств Закарпатської області продається більш ніж в 70 країн. Основні позиції експорту – текстиль і вироби легкої промисловості, різного роду обладнання та електроніка, деревина, продукція сільського господарства, харчова продукція – у тому числі. Крім того, останні три-п’ять років у Закарпатті семимильними кроками розвивається туристичний бізнес. Кількість компаній області, в які інвестовано іноземний капітал, досягає 600.
Увесь південно-західний кордон Закарпатської області межує з країнами Європейського союзу: Румунією, Угорщиною і Словаччиною. Також в області знаходиться важливий транспортний і логістичний вузол на кордоні з Угорщиною і Словаччиною – місто Чоп. Регіон має власний аеропорт в Ужгороді, проте він майже не функціонує, хоча його регулярно намагаються реанімувати. Найближчий міжнародний аеропорт в Україні – Львів. Але є шосейні сполучення з пунктами прикордонного переходу Малий Березний, Ужгород, Чоп, Дзвінкове, Косино, Лужанка, Вилок, Дякове, Солотвино, через які можна швидко дістатися аеропортів суміжних країн. Залізничне та шосейне сполучення з сусідніми областями розвинене досить добре.
Транзитний статус області дозволяє розвивати логістичний бізнес, який має високий потенціал для інвестування.
У числі найбільших компаній регіону з іноземними інвестиціями – завод «Ядзакі Україна», виробник електрокомпонентів для автомобільної промисловості, що належить японській корпорації Yazaki.
Серед підприємств, які з’явилися в області за останні роки, асфальтний завод компанії «ПБС» і другий завод американської корпорації Jabil. А в червні 2019 року стало відомо, що корейська компанія GS Engineering & Construction Co побудує на Закарпатті дві СЕС та інвестує в них близько 24 млн дол.
Обсяг експорту на душу населення в області в 1,2 рази вище за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 50 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 20 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада слабо використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0,06 грн на душу населення.
Кореспонденту не вдалося знайти інформацію про інвестиційний паспорт Закарпатської області. У той же час, якщо вірити даним Закарпатської ОДА, 2018 року регіон отримав 27 млн дол. іноземних інвестицій, що є найбільшим обсягом з 2014 року.
Закарпатська область має великі можливості для залучення інвестицій у такі бізнеси, як туризм, у тому числі – медичний, цікаві для інвестування бальнеологічні курорти регіону. Також перспективним є розміщення складальних підприємств з орієнтацією на ринки ЄС, агробізнесу, включаючи виноробство та виробництво продуктів харчування, цікаві можливості для розвитку легкої і деревообробної промисловості, виробництва оздоблювальних матеріалів.
Запорізька область відрізняється розвиненою промисловістю. Це металургія, машинобудування, хімічні та нафтохімічні підприємства, сільське господарство, фармацевтика й енергетика. Наприклад, у цьому регіоні знаходиться найбільша електростанція Європи – Запорізька АЕС, потужність якої становить 6000 МВт.
Морськими воротами області на Азові є Бердянський морський порт. Його вантажообіг у 2018 році досяг 1,8 млн тонн. Також через Запорізьку область проходить міжнародна траса М-18. Регіон має міжнародний аеропорт у Запоріжжі, його пасажиропотік за 2018 рік нараховує 400 тис. чол. (п’ятий після двох київських, одеського та львівського аеропортів).
Одне з найбільших в області підприємств з іноземними інвестиціями – пивоварний завод «Карлсберг Україна», який належить другій за величиною у світі пивоварній корпорації Carlsberg.
Упродовж останніх двох із половиною років в області почав працювати завод із виробництва фотомодулів для сонячних електростанцій компанії «Енхол», введено в експлуатацію сонячну електростанцію «Токмак Солар Енерджі». Запущено в роботу вітроелектростанції ДТЕК: Орловську та першу чергу Приморської. Добудовується друга черга Приморської ВЕС. Обсяг інвестицій у проекти становив відповідно 76,2 млн євро, 158,1 млн євро та 114,2 млн євро.
Обсяг експорту на душу населення в області в 1,8 рази вище за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення практично дорівнює середньому по країні, а рівень зарплати в області на 8 % нижче від середньоукраїнського.
Даних про використання в 2019 році місцевою владою бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон немає.
Як повідомила Кореспонденту тим.в.о. голови Запорізької ОДА Елла Слепян, найбільший приплив капіталу область отримує в масштабні проекти, пов’язані з будівництвом перевалочних терміналів, парків сонячних і вітряних електростанцій. Крім того, влада області розвиває транспортну інфраструктуру. За словами Елли Слепян, на фінальній стадії перебуває будівництво нового терміналу аеропорту «Запоріжжя», який розрахований на річний пасажиропотік у мільйон чоловік. Інвестиції в цей проект перевищили 1 млрд грн.
Івано-Франківська область, як і Львівська, протягом останніх кількох років отримала сильний поштовх у розвитку завдяки близькості до Євросоюзу. Особливо після підписання Угоди про Асоціацію, яка значно спростила торгові взаємини між Україною та ЄС і стало стимулом для припливу інвестицій. У регіони, розташовані в сусідстві з Євросоюзом, – насамперед.
У структурі промисловості Івано-Франківської області 41 % займає енергогенерація, 14,7 % – хімічна галузь, 11,3 % – деревообробна промисловість, 5,2 % – виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів і майже 5 % – машинобудування.
Івано-Франківська область не має сухопутних кордонів з іншими країнами, але при цьому відстань до пунктів пропуску з Румунією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною становить 200–300 км. У регіоні є міжнародний аеропорт в Івано-Франківську, його пасажиропотік за 2018 рік досяг 113 тис. чол., при цьому найближчий великий аеропорт розташований у Львові, й для логістики він набагато зручніший за місцевий. Регіон пов’язаний з іншими великими містами західної України розгалуженою мережею шосейних і залізничних доріг.
У числі найбільших компаній регіону з іноземними інвестиціями – завод «Леоні», який виробляє компоненти електроніки для автомобілів і належить німецькій компанії Leoni.
Серед підприємств, що з’явилися в області в 2017-2019 роках, бетонний завод «Унібрук», нова лінія цементного заводу «Івано-Франківськцемент», сонячні електростанції «Альфа-Енергія» і «Сан Вест Енерджі».
Обсяг експорту на душу населення в області на 44 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 32 % нижчий за середній по країні, а рівень зарплати в області на 23 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
За даними Івано-Франківської ОДА, в область вкладено понад 900 млн дол. прямих іноземних інвестицій. З цієї суми 75 % інвестовано в промислові підприємства області. У Івано-Франківській області є інвестиційний паспорт, затверджений обласною радою в 2018 році.
Найпривабливішими для капіталовкладень галузями регіону є сільське господарство, переробна та видобувна промисловість, енергогенерація, а також складальні виробництва, орієнтовані на ринки ЄС.
Київ – центр тяжіння інвестицій в Україні. Втім, це й не дивно – столиця. З точки зору логістики місто дуже зручне – два міжнародні аеропорти, ім. Сікорського в Жулянах і Бориспіль під Києвом, їх пасажиропотік за 2018 рік сягнув 2,8 млн і 12,6 млн чол. відповідно – в сумі понад 80 % авіапасажирів в країні. Тут розташовано великий залізничний вузол, а також перетин кількох міжнародних шосейних трас.
У столиці перебувають штаб-квартири найбільших українських компаній і дочірні структури іноземних компаній. Серед них такі світові гіганти, як Cargill, Samsung, Imperial Tobacco, Porsche, Hyundai, Danone, а також ряд аутсорсингових IT-компаній. За підсумками 2018 року, сума капітальних інвестицій на одного жителя Києва вп’ятеро перевищила середній по Україні показник. А обсяг експорту втричі більший, аніж у середньому по країні.
Разом із тим, оцінити реальний обсяг інвестицій, які отримує столиця як територія, досить складно. Адже формально інвестиції реєструються на юридичні адреси центральних офісів компаній, після чого кошти фактично спрямовуються на проекти, розташовані в регіонах. Але, як би там не було, ключові індикатори економічного життя міста (як інвестиції, так й обсяг експорту та валового регіонального продукту) вельми показові – саме тому в Києві є величезний попит на найрізноманітніші товари та послуги й у секторі B2C, й у секторі B2B. І цей попит значною мірою створює інвестиційну привабливість міста. Про цю привабливість, разом із тим, свідчить і рівень середньої зарплати, який у Києві майже в півтора рази вище, ніж по країні. Саме значне перевищення рівня платоспроможного попиту над середнім по країні формує колосальні можливості для розвитку ринку нерухомості, роздрібної торгівлі та сервісу.
Інтерес до Києва вітчизняних та зарубіжних інвесторів-підприємців конвертується в масштабні проекти, які реалізуються в місті, багато які з них спрямовані на поліпшення столичної інфраструктури. Наприклад, компанія ДТЕК «Київські електромережі» активно модернізує електропідстанції, будує транзитні лінії електропередач, розвиває мережу зарядних станцій для електромобілів STRUM – їх у Києві вже 11. У рамках інвестиційної програми на 2019 рік компанія направить 368 млн грн на розвиток столичної системи електропостачання, в тому числі 45 млн грн на автоматизацію та удосконалення точності обліку електроенергії – це 25 тис. «розумних» лічильників для клієнтів ДТЕК «Київські електромережі».
Київська влада активно використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій у місто – він становить в 2019 році майже 17 грн на душу населення.
Мер Києва Віталій Кличко нещодавно похвалився: станом на кінець 2018 року, українська столиця залучила 16,9 млрд дол. інвестицій. При цьому Кличко заявив, що міська влада створює всі умови, аби іноземні інвестори відчували себе в Києві комфортно, створювали робочі місця та платили податки.
Незважаючи на високу вартість робочої сили, нерухомість у столиці дуже приваблива для інвестування. В першу чергу – в офісні, логістичні, торговельні комплекси, житлову нерухомість, виробництво оздоблювальних і будівельних матеріалів, харчових продуктів, деревообробку та інші споживчі товари.
Київська область за підсумками 2018 року вийшла в лідери економічного зростання. Валовий внутрішній продукт регіону показав динаміку на рівні 6,5 %. Утім, це й не дивно, оскільки саме в Київській області сконцентровано багато великих підприємств і штаб-квартир міжнародних компаній. Окрім того, регіон займає провідні позиції як із вантажних, так і з пасажирських перевезень. Вантажообіг регіону 2018 року становив 11,4 млн тонн, а пасажиропотік головних аеропортів країни Бориспіль та ім. Сікорського (Жуляни) за 2018 рік досяг 12,6 і 2,8 млн чол. відповідно.
Київська область не має сухопутних кордонів із сусідніми країнами. Але через неї проходять траси міжнародного значення М-01, М-03, М-05 і М-06, які з’єднують регіон із прилеглими державами Західної Європи та СНД, а також із транспортними чорноморськими коридорами.
Одне з найбільших в області підприємств з іноземними інвестиціями – завод «Кока-Кола Беверіджиз Україна», який виробляє безалкогольні напої і належить корпорації Coca Cola.
З 2017 року в Київській області почав працювати комбікормовий завод компанії «Європейський Протеїн Україна», завод із виробництва електроніки Flylights Factory.
Обсяг експорту на душу населення в області практично дорівнює середньому по Україні показнику. Валовий регіональний продукт на душу населення в 1,3 рази вище за середній по країні, а рівень зарплати в області всього на 5% нижче середньоукраїнського.
Місцева влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
Як повідомив Корреспонденту директор департаменту економічного розвитку й торгівлі Київської ОДА Ярослав Вишня, в області діє Програма із залучення інвестицій і поліпшення інвестклімату на 2019-2021 роки. На впровадження цієї програми місцева влада планує витратити з обласного бюджету понад 23 млн грн.
Найбільш перспективні галузі Київської області – сільське господарство, хімічна, харчова та легка промисловості, логістика, а також виробництво будівельних матеріалів.
Кіровоградська область - це аграрно-індустріальний регіон з досить сильним промисловим потенціалом. У структурі його економіки найбільшу частку завжди займали сільське господарство і промисловість. І хоча сукупне зростання обсягів промвиробництва області за 2018 рік склало всього 1,7%, деякі галузі показали значну динаміку. Наприклад, фармацевтика виросла на 6,1%, металургія - на 8%, виробництво харчової продукції, напоїв і тютюнових виробів - на 8,7%, а текстильна промисловість зросла в 2,4 рази.
Регіон не має сухопутних і морських кордонів з іншими країнами. Але через нього проходить міжнародна траса М-13 довжиною 254 км аж до кордону України з Молдовою. Правда, дорога ця знаходиться в незадовільному стані і потребує капітального ремонту. Залізницею регіон пов'язаний з чорноморськими портами, Києвом та іншими великими містами України.
Одне з найбільших в регіоні підприємств з іноземними інвестиціями - Bunge Україна. Компанія входить до складу міжнародної корпорації Bunge, яка є світовим лідером з постачання сої та виробництва рослинного масла.
З 2017 року у Кіровоградській області введено в експлуатацію завод з виробництва комбікормів і концентратів «Дабл-Деккер», завод з переробки сої компанії «Віктор і К», комплекс зі зберігання зерна в смт. Капітанівка. Крім того, в Новоукраїнському районі області ведеться будівництво цеху з виготовлення облицювальних матеріалів з натурального каменю потужністю 100 тис. кв. м / рік, а в Новомиргородському районі - будівництво комплексу з переробки органічних відходів в біогаз, який згодом буде використовуватися для генерації електричної і теплової енергії.
Обсяг експорту на душу населення в області на 51% нижче середнього по Україні показника. Валовий регіональний продукт на душу населення на 19% нижче середнього по країні, але зростає майже вдвічі швидше, ніж ВВП України. Рівень зарплат в області на 28% нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон - він становить в 2019 році 0 грн. на душу населення.
Як розповів Корреспонденту заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Коваленко, в області діє програма формування позитивного інвестиційного іміджу регіону на 2017-2020 роки. За словами Коваленко, завдяки цій програмі, приплив інвестицій в 2018 році в порівнянні з 2017 роком збільшився на 6,3%.
Кіровоградська область має серйозний потенціал для інвестування в агросектор, енергетику (поклади бурого вугілля), виробництво будівельних матеріалів, складальні виробництва і машинобудування.
Львівська область за останні кілька років вибилася не тільки в лідери економічного зростання, а й стала регіоном, де в 2015-2018 роках з’явилося 242 нових підприємства й створено 25 тис. робочих місць. Інвесторів приваблює близькість Львівщини до сусідніх країн Західної Європи (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії), що спрощує та здешевлює логістику, наявність кваліфікованої робочої сили й висока активність місцевої влади щодо стимулювання бізнес-активності в регіоні.
Львівщина – один із найбільш розвинених туристичних кластерів України.
Західний кордон Львівської області межує з Польщею. Регіон перетинає траса М-06 «Київ-Чоп», яка є головним транспортним коридором та сполучає Україну та країни Європейського союзу. Є шосейні сполучення з пунктами прикордонного переходу Угринів, Рава-Руська, Грушів, Шегині, Смільниця, Краківець. В адміністративному центрі області, Львові, розташовано міжнародний аеропорт, який за пасажирообігом у 2018 році – 1,6 млн чол. – посів третє місце після двох столичних аеропортів. Львів – великий залізничний вузол. Має швидкісне залізничне сполучення з польським Перемишлем.
Одне з найбільших у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями – завод Fujikura Automotive Ukraine Lviv, який займається виробництвом електрообладнання для автомобілів і входить до складу японської корпорації Fujikura. Також у регіоні представлено дві найбільші світові корпорації: Nestle (кондитерська промисловість, «Світоч») та Carlsberg (пивоваріння, «Львівська пивоварня»), вони активно інвестують у раніше куплені ними підприємства.
Серед найбільших підприємств, які з’явилися в області в 2017-2019 роках, завод із виробництва елементів салону автомобілів «Бадер», нова лінія заводу «Електроконтакт Україна», сонячна електростанція «Яворів-1».
Обсяг експорту на душу населення в області на 33 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 15 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 19 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
Незадовго до своєї відставки колишній голова Львівської ОДА Олег Синютка, звітуючи про свою роботу, нагадав, що після його приходу в обладміністрацію було створено спеціальний офіс із супроводу інвесторів. Наразі цей офіс опікується близько 650 проектами. У червні 2019 року Львівська ОДА отримала нового керівника. Ним став адвокат Маркіян Мальський, який, у тому числі, спеціалізувався на наданні юридичної підтримки в інвестиційних проектах.
Найбільш перспективні сектори для інвестування в регіоні – IT, туризм, складальні виробництва, приладобудування, харчова промисловість, а також різноманітні послуги: громадське харчування, транспортні та медичні (медичний туризм). Виробництво будматеріалів і будівельні послуги також цікаві для інвесторів – бурхливий розвиток регіону підвищує попит.
Миколаївська область є центром вітчизняного суднобудування і має в своєму розпорядженні розвинений агросектор. Найбільше серед працюючих на сьогоднішній день суднобудівне підприємство – завод «Океан», який після довгого періоду проблем у 2019 році почав свою діяльність, по суті, наново. Крім цього, завдяки м’якому та порівняно теплому клімату область має хороший потенціал для реалізації проектів у сфері альтернативної енергетики. У червні 2019 року норвезька компанія Scatec Solar спільно з китайською корпорацією PowerChina Guizhou Engineering почали будувати в області сонячну електростанцію потужністю 148 МВт.
Велика перевага регіону - вихід до Чорного моря. В адміністративному центрі області, Миколаєві, розташовано морський порт. Його вантажообіг за 2018 рік досяг 29,2 млн тонн, що на 24,1 % більше, ніж 2017 року. Є аеропорт у Миколаєві, який наразі не експлуатується. Також є шосейні та залізничні сполучення з центром країни та сусідніми регіонами.
Одне з найбільших у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями – Cofco Agri Ukraine, агровиробник і трейдер, який належить Cofco, провідній продовольчій корпорації Китаю. В області діє велике експортно-орієнтоване підприємство – Миколаївський глиноземний завод (Glencore, Швейцарія).
Протягом 2017-2019 років у Миколаївській області відкрито завод з переробки томатів «Східний», сонячна електростанція Vita Solar, перевантажувальний комплекс «Баловнянська виробнича база».
Обсяг експорту на душу населення в області в 1,7 рази перевищує середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 13 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 14 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
Кореспонденту не вдалося знайти інформацію щодо інвестиційного паспорта області. При цьому представники Миколаївської ОДА неодноразово заявляли про те, що мають намір залучати фахівців, які будуть системно та якісно займатися інвестиційною діяльністю.
Станом на середину серпня 2019 року виконувачем обов’язків голови ОДА був Микола Бонь. Але в офісі президента Володимира Зеленського планують знайти йому заміну. Новим керівником Миколаївської ОДА має стати людина, яка зможе втричі збільшити інвестиції в регіон і зробити з прибережної зони «цукерочку».
Один із найважливіших транспортних вузлів України – Одеська область. У цьому регіоні розташовано сім морських портів, найбільші з яких – Одеський морський торговельний порт і морський торговельний порт «Південний». А траса М-15 з’єднує область з портами Рені та Ізмаїл, молдавським портом Джурджулешти й румунськими транспортними коридорами. Регіон має міжнародний аеропорт в Одесі, його пасажиропотік за 2018 рік склав 1,5 млн чол. – він третій у країні за пасажиропотоком після Борисполя (12,6 млн чол.) і Жулян (2,8 млн чол.).
В останні чотири роки регіон отримав масу бенефітів завдяки притоку туристів, котрі їдуть на морські курорти Одеської області після анексії Криму в 2014 році. А в 2019 році з’явилася нова можливість для мандрівників на електромобілях: ДТЕК з’єднав Київ та Одесу мережею швидкісних автозарядних станцій STRUM. На трасі встановлено чотири станції, дві з яких – в Одесі та області. Тепер власники EV можуть долати шлях між Києвом і Одесою з парою-трійкою зупинок на підзарядку по 20-40 хвилин.
Серед найбільших підприємств з іноземними інвестиціями, розташованих на території області, – компанія «Дельта Вілмар» в місті Южному. Підприємство займається виробництвом інгредієнтів для харчової промисловості та входить до складу сінгапурської агропромислової групи Wilmar.
З 2017 року в регіоні відкрито кілька великих підприємств: завод із виробництва рідких добрив компанії Grossdorf потужністю 60 тис. тонн на рік, завод залізобетонних конструкцій Grand Empire Building.
У регіоні реалізується один із найдорожчих інвестиційних проектів країни – будівництво в порту «Південний» сучасного зернового терміналу потужністю 5 млн тонн на рік. Це спільний проект однієї з найбільших у світі агрокорпорацій Cargill (США) і компанії М.В. Карго. Його запуск заплановано на 6 вересня 2019 року. Загальна вартість проекту становитиме 150 млн дол., разом із тим інвестиції ЄБРР і МФК у вигляді кредитів на суму 74 млн дол.
Обсяг експорту на душу населення в області на 40 % нижче за середній по країні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення нижче за середній по країні на 13 %, а рівень зарплати – на 20 % нижчий від середньоукраїнського.
Місцева влада, в порівнянні з іншими ОДА, активніше використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон, хоча в 2019 році він становить 3,44 грн в розрахунку на душу населення.
За словами директора департаменту інвестицій, міжнародного та міжрегіонального співробітництва Одеської ОДА Євгенії Волинець, серед найбільших інвестпроектів, що реалізуються в області, – будівництво зернового терміналу потужністю 5 млн тонн на рік в порту «Південний» компанією Cargill, двох сонячних й однієї вітряної електростанції, підготовка до запуску поромної переправи Орлівка-Ісакча.
Інвестиційний потенціал Одеської області пов’язаний з такими бізнесами, як логістика й транспорт, агросектор, туризм, громадське харчування, готелі. Також регіон перспективний для розміщення складальних виробництв, у тому числі – з перспективою експорту готової продукції в країни ЄС.
Полтавська область входить у число регіонів із найбільш розвиненим агросектором і видобутком корисних копалин. Особливо сильні позиції регіону в тваринництві та бджільництві. Полтавщина займає провідні позиції за кількістю поголів’я тварин, з виробництва молока, м’яса, яєць і меду. А ще в області розташовані дуже великі елеваторні ємності – їх потужність становить 3,6 млн тонн зерна в рік. В області є Полтавський ГЗК (Горішні Плавні) – одне з найбільших експортоорієнтованих підприємств України з видобутку залізорудної сировини. Найбільші машинобудівні підприємства – АвтоКрАЗ і Крюківський вагонобудівний завод (обидва – Кременчук).
Високі, у порівнянні зі середньоукраїнськими, темпи зростання економіки регіону та експорту останнім часом були пов’язані переважно з поліпшенням зовнішньоторговельної кон’юнктури – підйомом цін на агропродукцію й залізорудну сировину.
Полтавська область не має сухопутних кордонів з іншими країнами. Але через неї проходить траса міжнародного значення М-03, яка перетинає кордон із Російською Федерацією. У Полтаві є аеропорт, але він практично не діє. Найближчі міжнародні аеропорти – Бориспіль і Харків, а також Жуляни та Дніпро.
Одне з найбільших в області підприємств з іноземними інвестиціями – Полтавська газонафтова компанія. Вона належить британській JKX oil&gas, яка займається видобутком нафти та газу.
З 2017 року в Полтавській області почав працювати завод із виробництва органічних рослинних масел «Укролія Органік», борошномельний комплекс «Наш млин». Крім того, в регіоні розташовано газові родовища найбільшої приватної газодобувної компанії в Україні ДТЕК Нафтогаз. У 2017-2018 роках компанія інвестувала у вивчення, будівництво нових об’єктів і буріння близько 3 млрд грн. У 2019 році ДТЕК Нафтогаз інвестує у видобуток і сучасні технології понад 3 млрд грн.
Обсяг експорту на душу населення в області на 20 % перевищує середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення в 1,5 рази вище за середній по країні, а рівень зарплати в області – на 14 % нижчий від середньоукраїнського.
Місцева влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій в регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
Полтавщина презентувала свій інвестиційний паспорт у 2018 році. Як повідомили Корреспонденту в Департаменті економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА, в області діє 41 регіональна програма, спрямована на залучення інвесторів. Крім того, в кінці 2016 року обласна рада затвердила Програму сприяння залученню інвестицій, розвитку економічного співробітництва та формування позитивного іміджу Полтавщини на 2017-2020 роки.
Найбільш перспективні галузі регіону – агросектор і видобуток корисних копалин. За даними Полтавської ОДА, в області є 68 родовищ нафти, газу та газового конденсату. Також високий інвестиційний потенціал у таких секторах, як виробництво та переробка агропродукції, машинобудування, складальні виробництва.
Зростання економіки Рівненської області за 2018 рік становило всього 0,6 %. Хоча регіон має серйозний промисловий та експортний потенціал. Підприємства області виробляють широкий асортимент продукції. Від волокнистих плит, фанери, цементу до мінеральних добрив і сільськогосподарських машин. Окрім того, в регіоні розвинене сільське господарство. Як рослинництво (перш за все вирощування зернових і технічних культур), так і тваринництво (молочне та м'ясне, а також племінне).
Рівненська область на півночі межує з Білоруссю. А зі сходу на захід регіон перетинає траса міжнародного значення М-06, яка з’єднує регіон із прилеглими країнами Євросоюзу: Польщею, Угорщиною та Словаччиною. В адміністративному центрі області, Рівному, є аеропорт, але він практично не функціонує. Правда, в червні 2019 року Рівненська ОДА передала аеропорт в управління приватному інвестору. Тому є надія, що найближчим часом він вийде на нормальний режим роботи. Найближчі міжнародні аеропорти – Львів і Київ.
Одне з найбільших у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями – завод «Консюмерс-Скло-Зоря», який займається виробництвом стандартної та ексклюзивної склотари й входить до складу французької промислової групи Saint-Gobain.
Протягом 2017-2019 років на Рівненщині введено в експлуатацію завод сільгоспмашин МААНС, масложировий завод агрокорпорації «Крупець», деревообробний завод «Українські Лісопилки». А в липні 2019 року стало відомо про те, що провідний європейський виробник листових матеріалів на основі деревини Kronospan будуватиме в регіоні деревообробне підприємство.
Обсяг експорту на душу населення в Рівненській області на 78 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 42 % нижче за середній по країні, так само як і рівень зарплати в області на 23 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
У березні 2019 року Рівненська ОДА затвердила програму розвитку інвестиційної діяльності області на 2019-2020 роки. На її реалізацію місцева влада має намір витратити за два роки понад 2 млн грн.
Беручи до уваги близькість до ринків ЄС, транзитне положення області робить дуже привабливим розміщення в ній складальних та інших підприємств. Також вона перспективна для туризму, в тому числі – внутрішнього. Особливість регіону – так звані тіньові бурштинові копальні (річний оборот оцінюють в 200-300 млн дол.). Якщо цей бізнес буде зрештою легалізовано, очікується бум переробки та супутніх виробництв.
Сумська область окрім нафтогазовидобування і агробізнесу має у своєму розпорядженні підприємства машинобудування, хімічної, харчової та легкої промисловості (текстильна, деревообробна). Одне з провідних підприємств регіону – Сумихімпром, завод із виробництва мінеральних добрив, коагулянтів і добавок до цементу, кислот, діоксиду титану та пігментів. Сумихімпром входить до переліку підприємств, що мають стратегічне значення.
На півночі Сумська область межує із Російською Федерацією. Через регіон проходить траса міжнародного значення М-02, яка бере свій початок у Чернігівській області та закінчується на кордоні з Росією. В області розташовано пункти прикордонного переходу Велика Писарівка, Юнаківка, Бачівськ. Найближчий міжнародний аеропорт – Харків. Є шосейні та залізничні сполучення з Києвом, Харковом, Полтавою.
Одне з найбільших у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями – виробник сирів «Бель Шостка Україна», який належить французькій сироварній компанії Bel.
Протягом 2017-2019 років у Сумській області введено в експлуатацію завод із виробництва упаковки для дитячого харчування «Гуалапак», лінія з виробництва кузовів і причепів «Заводу Кобзаренко», асфальтобетонний завод, який належить компанії «Сумимостобуд».
Обсяг експорту на душу населення в області на 34 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 26 % нижче за середній по країні, так само як і рівень зарплати в області на 26 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році 0 грн на душу населення.
Як розповів Корреспонденту заступник Сумської ОДА Іван Боршош, з 2017 року в регіоні діє програма держпідтримки проектів, в тому числі за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. За три роки найбільш значущі проекти отримали понад 490 млн грн фінансування. Також Сумська ОДА щорічно розробляє програму економічного і соціального розвитку області на наступний рік, яка, в тому числі, спрямована на створення умов для залучення інвестицій. «Усі завдання і заходи програми виконуються в повному обсязі», – запевняє Іван Боршош.
Найбільш перспективні для бізнесу такі сектори, як агробізнес, переробка сільгосппродукції і виробництво продуктів харчування, деревообробка, машинобудування, нафтохімія. Також є перспективи зеленого туризму та екскурсійного туризму, орієнтованого на історичні місця та старовинні сільські садиби 18-19 століть.
У Тернопільській області добре розвинене виробництво будівельних матеріалів – цементу, стінових матеріалів. Це пов’язано з тим, що основу мінеральних ресурсів регіону становлять нерудні корисні копалини, левова частка яких – сировина для промисловості будматеріалів (вапняк, глина, пісок). Крім того, в області є підприємства, які спеціалізуються на випуску хімічної продукції, на деревообробці, а також на сільському господарстві, оскільки Тернопілля має сприятливий для агропромислового виробництва клімат. В АПК регіону переважає цукрова промисловість – є близько 10 цукрових заводів.
Тернопільська область не має сухопутних кордонів з іншими країнами, але, як і сусідня Івано-Франківська область, розташована в декількох годинах їзди від пунктів пропуску з Румунією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Це здешевлює логістику та залучає міжнародних інвесторів.
У числі найбільших компаній регіону з іноземними інвестиціями – завод німецько-японської компанії Sumitomo Electric Bordnetze із виробництва компонентів для автомобілів.
Серед підприємств, які з’явилися в області в 2017-2019 роках, завод із переробки вапняку підприємства «Тернопільський кар’єр», нова лінія з виробництва добрив компанії EuroChem Group AG, друга черга Добровлянської сонячної електростанції. А в червні 2019 року стало відомо, що компанія «Захід груп Енерго» побудує на території області вітроелектростанцію потужністю 5 МВт.
Обсяг експорту на душу населення в області на 71 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 46 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 29 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить у 2019 році 4,75 грн на душу населення.
Інвестиційний паспорт Тернопільської області датований 2017 роком. У ньому сказано, що в розвиток регіону вклали свої гроші інвестори майже з 40 країн. Найбільший обсяг інвестицій надійшов із Німеччини, Чехії та Бельгії. Представники Тернопільської ОДА неодноразово заявляли, що місцева влада готова забезпечувати супровід інвестиційних проектів і надавати земельні ділянки під нові підприємства.
Найбільш перспективні для інвестицій у регіон такі сектори, як туризм, агробізнес, складальні виробництва, деревообробка, легка та харчова промисловість.
Харківський регіон завжди відрізнявся тим, що його промисловість виробляла продукцію з високою доданою вартістю. Перш за все, мова про машинобудування. В області розташовані такі гіганти, як Турбоатом, Завод ім. Малишева, Харківський тракторний завод, ХМЗ «Світло Шахтаря». Наприклад, активно розвивається завод «Світло Шахтаря» – він є частиною великої машинобудівної компанії Сorum/ДТЕК, яка постачає унікальне високотехнологічне обладнання для гірничодобувних підприємств України, Казахстану, Польщі та інших країн ЄС.
Виші регіону є лідерами з підготовки технічних фахівців, яких готові залучати до роботи як українські, так і зарубіжні роботодавці.
На півночі та сході Харківська область має спільний кордон з Російською Федерацією, з якої її з’єднує траса міжнародного значення М-03. Крім великого залізничного вузла в самому Харкові, в регіоні розташовано найбільший в Україні залізничний вантажний вузол – станція Тополі, її вантажопотік 2018 року становив 28,1 млн. тонн. У Харкові є міжнародний аеропорт, його пасажиропотік 2018 року сягнув 299 тис. чол. (Бориспіль – 12,6 млн чол., Жуляни – 2,8 млн чол., Одеса – 1,6 млн чол.).
Найбільше в області підприємство з іноземними інвестиціями – пивоварна компанія AB InBev Efes, яка належить лідерам галузі Anheuser-Busch InBev та Anadolu Efes.
З 2017 року в Харківському регіоні відкрито такі підприємства: маслоекстракційний завод групи компаній «Агроліга», асфальтобетонний завод компанії «Автомагістраль-Південь», завод із виробництва ветеринарних препаратів і кормових добавок Biofarm. ТОВ «Нафтогазсистеми» (входить до портфелю активів ДТЕК Нафтогаз) 6 березня 2019 року виграло аукціон Державної служби геології та надр України на придбання спеціального дозволу на користування надрами Світанково-Логівскої площі в системі Prozorro.Sale, сплативши 85 млн грн, що на 384 % більше стартової вартості та є абсолютним рекордом для України. ТОВ «Нафтогазсистеми» планує найближчими роками інвестувати понад 300 млн грн в геологорозвідувальні роботи, пошукове буріння й будівництво наземної інфраструктури Світанково-Логівскої площі. У разі відкриття родовища додаткові інвестиції в розвиток та освоєння його запасів становитимуть 1 млрд грн.
Обсяг експорту на душу населення в області на понад 50 % нижче за середній по країні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення наближається до середнього по країні, а рівень зарплати на 21% нижчий за середньоукраїнський. При цьому обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій в регіон – така стаття в обласному бюджеті на 2019 рік у принципі відсутня.
Голова Харківської ОДА Юлія Світлична активно просуває інвестиційні можливості регіону в комунікаціях з міжнародними фінансовими організаціями та офіційними представниками Європейського союзу. Зокрема, на зустрічі з представниками ЄС і Європейського банку реконструкції і розвитку вона зробила заяву про готовність керівництва області докладати максимум зусиль для розвитку бізнесу в регіоні та залучення інвесторів.
З лютого 2019 року функціонує інвестиційний портал Харківської області, який містить соціально-економічну інформацію про регіон, а також розділ, де представники бізнесу можуть розміщувати свої проекти в пошуках інвесторів.
Херсонська область завдяки кліматичним умовам має великий потенціал для агробізнесу. Розташування поблизу адміністративного кордону з Кримом створює певні ризики, але ситуація в регіоні стабільна. Розвинена транспортна мережа, а також вихід до Чорного й Азовського морів – також серед переваг регіону. Херсонський морський порт має річний вантажообіг близько 3 млн тонн. Регіон має власний міжнародний аеропорт в Херсоні, його пасажиропотік за 2018 рік становив 150 тис. чол. (сьомий за пасажиропотоком в країні), також є морський порт.
Утім, свій потенціал Херсонщина явно не використовує повністю: її економічне зростання за 2018 рік сягнуло всього лише 0,6 %, це один із найменших показників у країні.
Одне з найбільших в області підприємств з іноземними інвестиціями – виробник сухих будівельних сумішей «Хенкель Баутехнік», він належить німецькій компанії Henkel.
З 2017 року в Херсонській області введено в експлуатацію завод із виробництва органічних добрив «ТерраТарса Україна», сонячна електростанція «Білозерка» і Трифонівська сонячна електростанція, яку компанія ДТЕК побудувала в рекордно стислі терміни, всього за п’ять місяців, вклавши в проект 10 млн євро.
Обсяг експорту на душу населення в області майже на 80 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення майже на 40 % нижче від середнього по країні, а рівень зарплати в області – на 30 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада слабо використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить в 2019 році лише 0,28 грн у розрахунку на душу населення.
У Херсонській ОДА Корреспонденту повідомили, що в області діє Програма розвитку інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва на 2019-2021 роки. В рамках програми реалізовується 62 інвестпроекти на суму близько 112 млрд грн. Крім того, ведеться реконструкція міжнародного аеропорту Херсон, в яку вже вкладено 70 млн грн.
«Херсонська область має ряд унікальних переваг: найбільшу площу зрошуваних земель в Європі, унікальні можливості для розвитку туризму, одні з кращих показників інсоляції та енергії вітру», – розповідає про регіон директор департаменту інвестиційної та промислової політики Херсонської ОДА Тетяна Ужвій.
Одна з найбільш перспективних областей України - Хмельницька, вона розташована на південному заході країни і не має виходу до державного кордону. Найближчі іноземні держави - Молдова і Румунія. Однак регіон має розвинене залізничне і шосейне сполучення, зокрема, з Києвом, Одесою та Львовом. Одне з найбільших підприємств з іноземними інвестиціями в області - Geberit Group (європейський лідер з виробництва та постачання сантехнічних деталей). Також в області працюють великі підприємства з іноземними інвестиціями - ТОВ "Inter Cars Ukraine", ТОВ "МАНН + Хуммель ФТ України" ( "WIX-FILTRON"), ТОВ "Дювельсдорф Україна", ТОВ "Сіріус Екстружен", ТОВ "Мегатекс Індастріал" ..
За останні два з половиною роки в регіоні були побудовані досить великі підприємства, зокрема - фармацевтична фабрика компанії «Екофарм», два круп'яних заводу групи компаній «Хмельницьк Млин», сонячна електростанція «Кам'янець-Подільська», завод побутової хімії «2К», біогазова електростанція "Теофіпольська енергетична компанія", Хмельницька філія "СЕ Борднетце-Україна" з виробництва електрокомпонентов Volkswagen.
У травні 2019 року було відкрито Хмельницький інноваційний термінал компанії «Нова Пошта» - ключового об'єкту інфраструктури вантажоперевезень компанії в Західній Україні, створення якого було профінансовано за кошти ЄБРР в сумі 9,5 млн євро. Особливість проекту в тому, що він основну частину своїх потреб в енергоресурсах покриває за рахунок альтернативних і поновлюваних джерел.
Незважаючи на наявність в регіоні Хмельницької АЕС, там активно розвивається альтернативна енергетика: працюють 218 котелень на альтернативних видах палива, діють 31 мала гідростанція та 19 сонячних електростанцій загальною потужністю понад 70 МВт. До 2021 року планується ввести в дію ще 50 сонячних електростанцій загальною потужністю 350 МВт.
Обсяг експорту на душу населення в області приблизно в півтора рази нижче середнього по країні показника. Валовий регіональний продукт на душу населення також нижче середнього по країні - майже на 40%. Рівень середньої зарплати також нижче середньоукраїнського показника.
Тимчасово виконуючий обов'язки голови Хмельницької ОДА Володимир Кальніченко повідомив Корреспонденту: «Хмельницька область - це один з найперспективніших регіонів України з великим потенціалом для економічного зростання. В Хмельницьку область вигідно інвестувати. Тут зручна транспортна інфраструктура, є навчальна база для підготовки персоналу, унікальні природно-рекреаційні ресурси, багата культурна спадщина, стабільна суспільно-політична ситуація. Ми сприяємо тому, щоб кожен інвестор відчував підтримку і впевненість у розвитку своєї справи».
Найбільший потенціал в області є для агробізнесу, складальних виробництв, націлених на ринок ЄС, а також в сфері туристичного бізнесу. Наприклад, у Городецькому районі завершується будівництво сучасного курортного комплексу ТОВ «Арден-Палас» на 1500 місць і будівництво гірськолижного комплексу «Арден Скай». Планується створення до 1000 нових робочих місць. Обсяг інвестицій склав понад 5 млн. дол. На території області знаходяться, зокрема, найбільший в Європі Національний природний парк «Подільські Товтри», Національний заповідник «Кам'янець», державні заповідники «Меджибіж» та «Самчики».
Ключові галузі економіки Черкаської області – харчова, хімічна та легка (текстильна, деревообробна) промисловість. Причому за 2018 рік виробництво товарів із деревини та виробництво паперу в області зросла майже на 62 %, випуск хімічної продукції – на 19 % (але після глибокого падіння протягом попередніх років), а виробництво текстильної продукції – на 2,6 %. Досить великими темпами в регіоні розвивається й енергогенерація. Буквально на початку серпня 2019 року стало відомо про те, що в Уманському районі області з’являться три сонячні електростанції, на будівництво яких буде витрачено 62 млн грн. Також в області розташована одна з найбільших гідроелектростанцій України – Канівська.
Черкаську область перетинає траса міжнародного значення М-05, що з’єднує Київ і Одесу. Область має хороше шосейне та залізничне сполучення з центром країни і чорноморськими портами. Найближчі міжнародні аеропорти – Дніпро, Київ, Одеса.
У числі найбільших компаній регіону з іноземними інвестиціями – «Луї Дрейфус Компані Україна». Це зернотрейдер, який належить Louis Dreyfus Group, одного зі світових лідерів у сфері сільського господарства та переробки харчової продукції.
Серед підприємств, які з’явилися в області в 2017-2019 роках, завод із переробки зерна «Мовер Міл», завод із переробки меду Beehive, асфальтобетонний завод у Драбівському районі.
Обсяг експорту на душу населення в області на 42 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 13 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 23 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада не використовує бюджету розвитку для стимулювання інвестицій у регіон – він становить у 2019 році 0 грн на душу населення.
Кореспондент не зміг знайти інформацію про інвестиційний паспорт Черкаської області. Але при обладміністрації існує Департамент інвестиційно-інноваційної політики та зовнішньоекономічних зв’язків. Крім того, є онлайн-ресурс під назвою Invest in Cherkassy Region, де розміщено інформацію про об’єкти та проекти, які можуть бути цікаві потенційним інвесторам. Також в області функціонує індустріальний парк «Золотоноша», його спеціалізація – зберігання та глибока переробка сільгосппродукції, виробництво та ремонт сільгосптехніки, легка промисловість, збірка електронно-побутової техніки.
Область перспективна для інвестицій переважно в агросектор, харчову промисловість, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів.
У Чернігівській області сконцентровано безліч підприємств хімічної, легкої і харчової промисловості. Крім того, регіон займає важливе місце і в агропромисловому комплексі України. Наприклад, в 2018 році Чернігівська область увійшла до трійки лідерів за обсягом врожаю кукурудзи. На півночі регіон межує з Російською Федерацією і Білоруссю, з якої Чернігівську область з'єднує траса міжнародного значення М-01.
Найбільше в регіоні підприємство з іноземними інвестиціями - тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», якою володіє British American Tobacco, один зі світових лідерів тютюнової індустрії.
За останні два з половиною роки в регіоні почав роботу крохмальний завод ПСП «Вимал», завод з виробництва пластівців ТМ «Добродія», який відкрила AgricomGroup, підприємство з виготовлення обладнання для видування ПЕТ-тари PET Technologies.
Серед великих проектів, які будуть реалізовані в області в доступному для огляду майбутньому - завод з виробництва листового скла в Городнянському районі, будівництво якого в квітні 2019 року схвалив Чернігівська облрада, і сонячна електростанція потужністю 9 МВт біля міста Мена, під яку міська рада виділила 18 га.
Обсяг експорту на душу населення в області більш ніж на 30% нижче середнього по країні показника. Валовий регіональний продукт на душу населення на 21% нижче середнього по країні, а рівень зарплати на третину нижчий від середньоукраїнського. Хоча за темпами зростання економіки Чернігівська область серед передовиків: + 4,2% за 2018 рік.
При цьому обласна влада не використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон - в 2019 році він становить 0 грн. в розрахунку на душу населення.
Інвестиційний паспорт Чернігівської області, який є в публічному доступі, датований ще 2013 роком. Крім того, діє програма розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності Чернігівської області на 2016-2020 роки. На її впровадження в 2019 році в обласному бюджеті передбачено 1,87 млн. грн.
Чернівецька область – найменший регіон України за територією. Його площа трохи більша за 8 тис. км. Проте скромні розміри не заважають Буковині активно залучати іноземні інвестиції. За 2018 рік приріст прямих іноземних інвестицій становив 3,4 %. На території області працює понад 180 компаній з іноземним капіталом. Це промислові підприємства, підприємства в сфері торгівлі, будівництва, сільського, лісового та рибного господарства, харчової промисловості, підприємства з виробництва компонентів для автомобілів.
На півдні Чернівецька область межує з Румунією. Крім того, регіон має дорожнє сполучення з пунктами пропуску на територію Угорщини та Словаччини. У Чернівцях є власний міжнародний аеропорт, але його пасажиропотік за 2018 рік досяг лише 73,1 тис. чол. Найближчі великі аеропорти – Київ, Одеса, Львів.
У числі найбільших компаній регіону з іноземними інвестиціями – компанія «Дьолер Буковина», яка належить Döhler Group, виробнику натуральних інгредієнтів для харчової промисловості зі штаб-квартирою в Німеччині.
Серед підприємств, які з’явилися в області останніми роками, завод із випуску кабельно-провідникової продукції для автомобілів «Аутомотив Електрик Україна», завод із виробництва елементів салону для автомобілів «Вест Буковина», завод із виробництва паливних палет «Нова Енергія». Крім того, розпочато будівництво другої черги Дністровської ГАЕС вартістю 4,5 млрд грн.
Обсяг експорту на душу населення в області майже на 80 % нижче за середній по Україні показник. Валовий регіональний продукт на душу населення на 55 % нижче за середній по країні, а рівень зарплати в області на 31 % нижчий від середньоукраїнського.
Обласна влада слабо використовує бюджет розвитку для стимулювання інвестицій в регіон – він становить в 2019 році 1,1 грн на душу населення.
Як розповів Кореспонденту в.о. директора департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОДА Валентин Дунаєвський, обласна рада в грудні 2018 року затвердила програму розвитку малого і середнього підприємництва в Чернівецькій області на 2019-2020 роки. Одне з її завдань – стимулювання залучення інвестицій в економіку регіону. За словами Дунаєвського, в період із початку 2017 року по 1 липня 2019 областю було освоєно понад 2 млрд грн капітальних інвестицій.
Чернівецька область перспективна для інвестування в агросектор, туризм, виробництво продуктів харчування, деревообробку, а також складальні підприємства, націлені на ринки ЄС.